Успішні моделі та приріст потужності

На виставці DLG 1956 року в Ганновері Daimler-Benz представив наступника серій 401/402 — Unimog серії 411. Головна риса: більша потужність. Так 30 к. с. дали вирішальну перевагу, щоб задовольнити зростаючі вимоги в сільському господарстві. Але й комфорт не залишився поза увагою: поряд із покращеними сидіннями в серії 411 почали застосовувати посилені амортизатори.

Як і в попередній моделі, з заводу була доступна версія з короткою та довгою колісною базою. Остання користувалася великою популярністю, оскільки з 1957 року її можна було оснащувати новорозробленою кабіною. Цільносталева кабіна забезпечувала значно більше простору, ніж раніше, і вирізнялася характерними для Daimler елементами оснащення та дизайном із заокругленими кутами, що встановив нові стандарти в сегменті комерційних автомобілів.

Через свою маневреність, порівняно високу швидкість і відмінні позашляхові можливості Unimog дедалі частіше використовували для транспортних завдань. Передні та задні вали відбору потужності забезпечували користувачам найкращі умови для гнучкого застосування пилок, насосів, лебідок та іншого обладнання.

Через його видатні позашляхові здібності, при яких кути підходу й відходу 45° вперед і назад не становили проблеми, з середини 1950‑х років армії дедалі більше цікавилися Unimog. З'явився Unimog S (серія 404) — автомобіль, що відповідав їхнім високим вимогам. Unimog S мав велику вантажну платформу, яку можна було виконати як бортову платформу або як фургонний кузов. На відміну від цивільно використовуваних тоді Unimog, застосовували потужні бензинові двигуни.

Численні варіанти Unimog S вироблялися в Gaggenau до 1980 року — зі 64 242 автомобілями ця серія донині залишається найуспішнішою. Серія 404 також користувалася великою популярністю серед пожежних служб.

Постійне вдосконалення автомобіля та його компонентів невпинно просувало Unimog уперед. За принципом: еволюція замість революції. Так, з кінця 1950-х років почали встановлювати більш потужні пневматичні гальма, було вдосконалено рульове управління і введено гідравлічний підйомник. У 1959 році відбулася справжня прем'єра в сегменті комерційних автомобілів: повносинхронізована 6-ступенева коробка передач, яка ще з 1957 року встановлювалася в Unimog 411 як опція, увійшла до серійного оснащення. Вона зробила переключення передач не лише комфортнішим у порівнянні з раніше використовуваною кулачковою коробкою передач, а й ефективнішим. За бажанням також були доступні багатоступінчасті коробки пониженої передачі для Unimog.

На виставці DLG 1962 року компанія Daimler-Benz знову презентувала Unimog. Модель Unimog 406 представила «важку серію» з ширшою колією та більшим колесним базисом, що відповідала потребі в усе більших і потужніших сільськогосподарських машинах. Обмежений дизельний двигун забезпечував 65 к.с., але був сконструйований так, щоб ця потужність була доступна й при тривалій роботі під повним навантаженням. Пізніше з’явилися двигуни з підвищеною потужністю до 110 к.с.

З максимальною швидкістю 65 км/год серія Unimog 406 ідеально підходила для використання як дорожній тягач. Водночас її можна було поставити в повзучий режим і рухатися зі швидкістю всього 0,03 км/год. Такий діапазон залишав мало побажань.

Комфорт у кабіні також зріс з появою серії 406. Вперше з’явилися м’які та регульовані сидіння водія. Ергономіка кабіни робила роботу максимально комфортною навіть під час довгих робочих змін. Це особливо зробило версії з повністю сталевою кабіною популярними в комунальних автопарках міст і громад. Але й у будівельних компаніях та промисловості важка серія Unimog дуже швидко закріпилася.

Завдяки модельним рядам, які з середини 1950-х років розроблялися та вироблялися в Гаггенау, Unimog зміг закріпитися на ринку як справжній довготривалий хіт. Із впровадженням важкої серії асортимент Unimog перетворився на справжню повну лінійку. Не лише в своєму основному сегменті — сільському господарстві, але й завдяки високій гнучкості та продуктивності в багатьох інших галузях.

Таємниця успіху: переконлива концепція транспортного засобу, яку послідовно дотримувалися і постійно технічно вдосконалювали з великою винахідливістю. Висока якість модельних рядів, що вироблялися протягом багатьох десятиліть, проявляється зокрема в тому, що деякі з цих автомобілів досі перебувають в експлуатації.