Готові до будь-яких випадків.

На випадок рятувальники мають потужний човен Siebenmann разом із відповідним причепом. Невелика проблема: досі на каналі Неккар є лише три спускові рампи, тож спускати на воду було непросто. З новим автомобілем обладнання «Rüst» цей недолік відійшов у минуле, адже U 5023 з надбудовою Empl має за кабіною кран, який може безпосередньо піднімати 5,20-метровий пожежний човен разом із його 100‑сильним підвісним мотором зі прикріпленого причепа з тандемною віссю й опускати його у воду.

Це чудово працює навіть на шлюзах, де часто проходять повільні вантажні баржі, які раніше брали вантажі в Східному порту. Пожежним зазвичай доводиться пірнати під час пошуку зниклих осіб. «Таких виїздів від десяти до п’ятнадцяти на рік», — задумливо каже пожежник Steffen Haas. «З новим краном ми тепер значно гнучкіші й швидші на місці події. Тому це було однією з найважливіших вимог при заміні нашого старого рятувального автомобіля», — додає Markus Widmann, керівник відділу техніки в рятувальних підрозділах Гайльбронна. «Це дозволяє нам у будь‑який час безпечно спустити на воду наш човен вагою 1 000 кг разом із водолазом та екіпажем.»

«Звісно, ми й надалі користуємося спусками для спуску на воду, як-от у Хоркхаймі. Але під час повені такі під’їзди зазвичай повністю замулені й майже непроїзні для звичайних автомобілів», — каже Widmann. U 5023 усе одно без зусиль витягує свою команду з тієї самої, так би мовити, «халепи», бо з заводу він був підготовлений до очікуваної пожежною охороною глибини броду 1,2 м і, крім того, оснащений шинами з грубим напрямленим протектором. Для додаткового зчеплення Steffen Haas лише коротко натискає кнопку: тиск у шинах знижується, збільшується контактна площа, а зчеплення досягає потрібного рівня.

За шлюзом на Неккарі команда відпрацьовує спуск човна на воду. Виставивши й зафіксувавши опори, Гаас за допомогою бульбашкового рівня встановлює кран Palfinger «у воду». Допуск становить лише кілька градусів. Потім кран самостійно обчислює необхідні сили підйому. За допомогою дистанційного керування Гаас спрямовує висування колінчастої стріли до колеги, який раніше зафіксував на човні алюмінієву трубчасту надбудову й розв'язав центральний запобіжний строп спереду на причепі. При чотирикратному висуванні гак рухається сантиметр за сантиметром у напрямку центру човна. Монітор показує 8,80 метра вильоту, коли колега-пожежник Гааса зачіпляє анкерний трос. Ще один короткий поворот, потім трос обережно послаблюють — і корпус човна торкається води.

«Ми забезпечуємо безпеку не лише на 22 кілометрах вздовж Неккару, а й на численних зелених зонах та в лісах, де в спекотні дні швидко може виникнути лісова пожежа», — каже Відманн. Якщо бути точним, це 1450 гектарів лісу. Саме тому U 5023 також був підготовлений для таких виїздів. Завдяки гідравлічному вантажному борту пожежна служба може швидко завантажувати матеріали на роликові візки. «Наприклад нашу високонапірну обприскувальну установку, яка вміщує 600 літрів і одразу готова до роботи», — пояснює технік.

„Тут вгорі наразі діє заборона на грилювання“, — каже пожежний помічник. „Але не всі її дотримуються. У разі чого ми маємо швидко виїхати й гасити“. Steffen Haas та колеги демонструють серйозний випадок у реальних умовах у вузькій просіці. У такому разі лебідка також регулярно залучається — сьогодні зовсім без вогню, коли пожежні звільняють застряглий трактор у одного виноградаря.

Коли сталевий трос знову навитий, «HN 1/51», як називають нового, повертається на чергування на пожежну станцію. Щоб колеги могли ним правильно керувати, у навчальному плані заплановано заняття: близько 30 осіб ще потрібно підготувати — роботі з краном, а також за кермом Unimog.